Ризики поширення та заходи контролю грипу птиці в Україні: актуальні питання та відповіді — розповіли в Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Яка епізоотична ситуація щодо грипу птиці в Європі?

Держпродспоживслужба в межах повноважень здійснює відстеження та аналіз епізоотичної ситуації по грипу птиці в світі.

За результатами аналізу, в останні роки відмічаємо напружену епізоотичну ситуацію щодо грипу птиці в країнах Європи в т.ч. країнах, які межують з Україною.

Так, за офіційними повідомленнями Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ) та європейської системи нотифікації про захворювання тварин (ADNS) в 2018-2019 роках грип птиці реєструвався в 11 країнах ЄС (128 спалахів)  та РФ (84 спалахи).

В січні 2020 року спалахи грипу птиці зареєстровані в Республіці Польща, Словацькій Республіці, Угорщині, Румунії.

Карта спалахів грипу птиці 2019-2020 рр.

Чи є ризик занесення грипу птиці до України з кран ЄС, в яких реєструються спалахи грипу птиці?

Основним фактором поширення грипу птиці в світі є інфіковані збудником дикі птахи.

Аналіз шляхів міграції диких перелітних птахів вказує, що Україна розташована на перехресті кількох міграційних шляхів перелітних птахів, тому ризик занесення збуднику грипу птиці з дикими перелітними птахами з території неблагополучних країн, територій, зон існує постійно. Під час весняної, осінньої міграції та в роки аномально теплих зим цей ризик істотно підвищується.

Тому ризик занесення збуднику грипу птиці дикими перелітними птахами, з неблагополучних щодо грипу територій ЄС, а також з інших країн де реєструються спалахи захворювання, досить високий. 

Ризик занесення збудників грипу птиці в Україну при ввезенні живої птиці, інкубаційного яйця та продуктів птахівництва з країн ЄС оцінюється як незначний, оскільки ввезення здійснюється з території країни, зони, які вважаються вільною від грипу птиці, про що засвідчує державний ветеринар країни експортера в міжнародному ветеринарному сертифікаті, який видається на кожну партію завезеного товару.

Слід зазначити, що випадків занесення збудників грипу птиці на територію України при ввезенні живої птиці, інкубаційного яйця та продуктів птахівництва жодного разу не відмічалось.

Значний ризик занесення збудників грипу існує при неофіційному (незаконному) ввезенні живої птиці, інкубаційного яйця та продуктів птахівництва. Проте, рівень ризику при неофіційному (незаконному) ввезенні оцінити неможливо, оскільки відсутня інформація про кількість та об’єми такого ввезення.


Які заходи контролю грипу птиці рекомендує застосовувати Всесвітня організації охорони здоров’я тварин (МЕБ)?

Грип птиці відноситься до транскордонних захворювань, тих, які неможливо зупинити обмеживши переміщення товарів через кордон, оскільки основним фактором поширення є інфікована дика перелітна птиця.

Найбільш дієвим заходом контролю транскордонних захворювань є раннє виявлення захворювання та вжиття заходів з ліквідації захворювання, направлених на мінімізацію ризиків поширенням захворювання за межі спалаху.

Згідно рекомендацій Всесвітньої організації захисту тварин (МЕБ) основними заходами контролю, направленими на мінімізацію ризиків поширення збудників транскордонних захворювань птиці в т.ч грипу є впровадження «системи раннього оповіщення про захворювання», постійних програм спостереження, дотримання в птахогосподарствах та особистих селянських господарств вимог біобезпеки, застосування своєчасних та ефективних заходів з ліквідації захворювання, проведення інформаційних компаній, направлених на підвищення обізнаності щодо грипу птиці.

Які заходи контролю грипу птиці в Україні ?

З метою мінімізації ризиків занесення збудників грипу птиці з території неблагополучних країн, раннього виявлення захворювання та вжиття оперативних заходів з ліквідації захворювання Держпродспоживслужбою впроваджена Система спостереження за грипом в Україні, яка базується на проведені активного та пасивного спостереження з використанням клінічних, серологічних (РЗГА), вірусологічних, молекулярно —  генетичних (ПЛР) методів.

Програма лабораторного спостереження, серологічним (РЗГА), вірусологічним, молекулярно —  генетичними (ПЛР) методами за грипом птиці в Україні здійснюється відповідно до «Державного плану моніторингу інфекційних хвороб птиці на території України» (далі — Державний план моніторингу).

Державний план моніторингу розробляється з урахуванням цільових видів, оцінки ризиків та визначених зон високого ризику щодо можливого виникнення грипу птиці, та охоплює птицю птахогосподарств, особистих селянських господарств, зоопаркову, синантропну та дику птицю.

Щорічно проводиться понад 60 тисяч таких досліджень, за результатами лабораторного контролю, проведеного в 2019 році збудника грипу на території України, виявлено не було.

Для оперативного реагування при підозрі виникнення грипу птиці в Україні, вже більше 15 років функціонує система ранньої “тривоги” (раннього виявлення захворювання), яка базується:

  • на проведенні контролю за клінічним станом птиці як приватного сектору так і птахогосподарств;
  • виконанні “Плану дій при підозрі загибелі (захворюванні) птиці на високопатогенний грип”, який розроблений для своєчасного реагування на загибель птиці, встановлення діагнозу та регламентує щохвилинні дії спеціалістів Держпродспоживслужби при підозрі загибелі (захворюванні) птиці на високопатогенний грип.

Крім того, застосовуються обмеження щодо ввезення товарів з країн, територій, зон в яких реєструються спалахи захворювання, в пунктах пропуску на державному кордоні здійснюється дієвий контроль за ввезення на митну територію України птиці, продукції та сировини з неї, забезпечується контроль за переміщенням птиці та дотриманням птахогосподарствами вимог законодавства.

Національне законодавство визначає дієві вимоги з біобезпеки як до птахогосподарств так і особистих селянських господарств та ефективні заходи з ліквідації захворювання, які передбачають застосування карантину, зонування, стемпінг-ауту, дезінфекції.

З метою підвищення обізнаності щодо грипу птиці в 2019 році проведено інформаційну компанію, направлену в першу чергу на власників птиці, перевізників та ветеринарних спеціалістів. Під час інформаційної компанії проведено 243 заходи, а саме тренінги, навчання, семінари, розміщення інформації у ЗМІ тощо.

Для підвищення взаємодії різних органів виконавчої влади при реагуванні на спалахи грипу птиці у вересні 2019 року було проведено міжнародний практичний симулятивний тренінг. В рамках тренінгу також відпрацьовувались заходи міждержавної та міжсекторальної взаємодії при виявленні спалахів на прикордонній території.

Впродовж 2018-2019 років система державного контролю за грипом птиці в Україні неодноразово оцінювалась інспекторами компетентних органів країн торгових партнерів, зокрема ЄС, США, Японії, Канади, Китаю. За результатами оцінювань запроваджена в Україні система державного контролю за грипом птиці визнавалась ефективною.

Вимоги яких нормативних актів повинні дотримуватись власники птиці щоб уберегти господарства від грипу птиці?

Для мінімізації ризиків занесення грипу птиці в птахогосподарства власники птиці повинні забезпечувати виконання вимог, передбачених в Інструкції з профілактики та ліквідації грипу птиці  та «Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств і вимог до їх проектування», затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 03.07.2001 № 53, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2001 № 565/5756;

Для мінімізації ризиків занесення грипу птиці в особисті селянські господарства  власники птиці повинні забезпечувати виконання «Ветеринарно – санітарних вимог утримання птиці в особистих селянських господарствах», затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини України від 19.12.2006 № 100, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України  19.12.2007 № 42/13309, які передбачають мінімальні стандарти біобезпеки, які повинні дотримуватись власники птиці в особистих селянських господарствах, рекомендації до утримання птиці, комплектації своїх господарств птицею, а також  вимоги, які повинні виконувати власники птиці з метою попередження занесення  гостроінфекційних хвороб птиці.

Зокрема:

На час міграції диких птахів домашню птицю слід тримати ізольовано, у закритих приміщеннях або вольєрах, не допускати її вигул на гуртових пасовищах, ставках, річках та інших водоймищах, що унеможливить контакт з дикою перелітною та синантропною птицею (горобці, ворони, голуби тощо). У місцях перебування дикої птиці під час міграції забороняється продаж продукції птахівництва, кормів. При виявленні трупів загиблої птиці негайно повідомляти державні установи ветеринарної медицини. При підозрі захворювання чи загибелі птиці необхідно звертатися до спеціаліста ветеринарної медицини.

У загрозливій зоні щодо спалаху серед птиці, інфекційних захворювань (грип птиці, хвороба Ньюкасла тощо) необхідно проводити такі ветеринарно-санітарні заходи:

  • при вході у приміщення (вольєр) необхідно обладнати дезкилимки та щоденно їх заливати дезрозчином;
  • щоденно проводити клінічний огляд птиці;
  • птицю утримувати ізольовано (у закритих приміщеннях, критих вольєрах тощо);
  • не допускати вільного вигулу на вигонах, водоймищах тощо;
  • не допускати контакту домашньої птиці з синантропною та особливо з дикою перелітною птицею;
  • проводити ретельну очистку пташника (2-3 рази на тиждень), побілку стін та сідал;
  • інформувати негайно державні установи ветеринарної медицини про захворювання птиці, її загибель (вимушений забій) або невластиву поведінку.

Які заходи застосовуються при ліквідації грипу птиці?

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалахів грипу птиці в усіх уражених районах, областях проводяться засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій, рішеннями яких затверджуються заходи з ліквідації захворювання, передбачені Інструкцією з профілактики та ліквідації грипу птиці (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1277-11/print1453360923039451), у тому числі заходи з карантину, зонування, стемпінг-ауту, дезінфекції.

З метою проведення зонування встановлюється захисна зона (не менш 3 км) та зони спостереження (не менше 10 км) навколо встановлених осередків захворювання.

  Зони встановлюються з урахуванням таких критеріїв:

  •  результати епізоотологічного обстеження;
  •  особливості природних меж;
  •  розташування та віддаленість господарств, чисельність поголів’я птиці;
  • переміщення та торгівля птицею і продуктами птахівництва;
  • дотримання особистими селянськими господарствами ветеринарно-санітарних правил.

Джерело: consumer.gov.ua