Я живу у місті Біляївка, Одеської області. Я розповім про чудове місто, в якому я народилася і живу.

Підручники пишуть: «Після розпаду Запоріжської Січі, у 1775 році козаки вирушили в район нинішньої Бессарабії на територію гирла Дністра та Дунаю.» Так почало зароджуватися місто Біляївка.

Спершу- Головківка( 1789-1791 роки), в якій проживало Чорноморське козаче військо, а потім — Біляївка.

Про назву міста одні кажуть, що пішла від прізвища козака, атамана Біляєва. Інші кажуть, що походить від назви озера Біле, що розташоване у дельті Дністра.

Кожного року жителі та гості міста мають можливість побачити неймовірну красу озера, яке покривається квітуючими білими ліліями. Зривати їх і вивозити не можна, а людину, яка це зробить, настигне біда. Або човен перекинеться, або ще щось трапиться. За розповідями місцевих рибалок і водіїв човнів так і є.

У 1873 році на території Біляївки відкрилась водоочисна станція «Дністер», що на данний час забезпечує питною водою Одесу, Чорноморськ, загалом 45 населенних пунктів і райони, розташовані у радіусі 50 км від Біляївки.

У 1959 році на території станції був відзнятий фільм «Жажда», сюжет якого оснований ра реальних подіях. Про ці факти історії можна дізнатися більш детальніше у нашому музеї : «Музей чистої води».

Місто стало адміністративним центром Біляївського району. Тут процвітає «зелений» туризм. Живописні місця зачаровують. Особливо гарний заповідник, що бавить погляд цнотними видами.

Маємо рекреаційний комплекс, готелі, ресторани та не маленький базар. Люди в нас дуже привітні, залюбки зустрічають гостей та частують вертутою.

Кожного року тут проходить фестиваль до дня міста, де також можна почастуватися і не тільки вертутою, а ще витворами кулінарів та кухарів. Влітку є можливість подорожувати одразу з міста завдяки офісу туризму «Sun times», прекрасна організаторка якого може влаштувати подорож у будь- якому напрямку і не тільки Біляївки, України, а і світу.

Культурне життя тут дуже активне. Створена » Молодіжна рада», яка бере участь у розвитку, проблемах міста і об’єднує молодь у добрих справах.

Завітавши сюди вам захочеться повертатися сюди знову і знову! З гордістю можу сказати: ласкаво прошу  у світ дикої природи у заповіднику і світ цивілізації у киплячому життям місті.

Автор: Романюк Марина

Читайте також:

Конкурс оповідань «Відкрий для себе Одещину»