Вже восьмий місяць чимало українських дітей замість заспокійливої колискової чують гучні звуки сирени або дзвонів, що сповіщають про повітряну тривогу.
Міністерство охорони здоров’я України разом із сімейною психологинею Світланою Ройз розробили поради, як заспокоїти дитину та навчити її правильно реагувати на звуки повітряної тривоги.
Боятися того, що насправді лякає, – нормально. При цьому діти орієнтуються на нашу реакцію і на те, як ми їм пояснюємо те, що відбувається, які дії пропонуємо. Тому маємо знати, як діяти у подібних ситуаціях.
Дітям радять діяти за таким алгоритмом:
Нормалізація
Дорослий фіксує і пояснює ситуацію:
«Я бачу, що ти боїшся. Цей звук справді лякає, але він означає, що наші ЗСУ зафіксували загрозу і зараз її знешкоджують. Про нашу безпеку дбають, тож і нам треба подбати про себе і йти в укриття».
Підтримка
Дорослий сигналізує дитині про підтримку й пропонує дію:
«Я з тобою і буду з тобою весь час. Хочеш, я візьму тебе на руки, а ти візьмеш свою іграшку (воду, домашнього улюбленця)?»
Завершення
Дорослий акцентує, що загроза минула, і відзначає силу дитини:
«Все минулося. Ми в безпеці. Спасибі, ти був (була) таким сміливим, міцним. Ми чули так багато гучних звуків (їх можна назвати), але ми впоралися».
Можна пограти в терапевтичну «гру»: розтерти вуха і уявити, що з них «висипається» в долоню чи на землю все, що їм заважає. Можна уявити себе собакою, який щойно вийшов з води і струшує з себе всю воду.
Далі «будуємо» місток до наступних дій: для цього запитуємо дитину про те, що будемо робити далі, коли вийдемо з укриття.
Додаткові прийоми, як зняти напругу і страх у дитини
Співати пісні.
Послухати аудіоказку в навушниках.
На кожну сирену промовляти дражнилки на російську армію – знецінювання і прояви вербальної агресії (дозволені батьками) допомагають дітям відреагувати на емоції.
Помасажувати вуха (наче ми робимо масаж вух слонику) та простукати зону за вухами.
Застосувати дихальні практики з гучним видихом (можна робити видих з відкритим ротом).
Пограти в слоника, який обмахується вухами: прикладаємо долоні до вух – відкриваємо – закриваємо.
Пограти в «комахи» – одну з «псевдоагресивних» ігор: уявляємо, що в приміщенні багато комарів і ловимо їх, плескаючи гучно в долоні, але не торкаючись інших гравців, а поруч із ними.
Викликати позіхання: проводимо пальцями від козелка вуха до щелепного суглоба і пропонуємо дитині позіхати.
Смоктати льодяник, сухофрукт або жувати жувальну цукерку чи гумку.
Якщо дозволяють обставини – пускати мильні бульбашки, щоб стимулювати потужний видих.
